Вакцинація

05.Бер.2018
Вакцинація

Вакцинація (щеплення, імунізація) – створення штучного імунітету до деяких хвороб з використанням  відносно нешкідливих антигенів (білкових молекул), вірусів типу кору, або бактерій. У відповідь на це в організмі людини активізується імунна система, яка синтезує антитіла до збудника інфекції і штучним способом формує імунітет до цього захворювання. В результаті цього інфекція згодом або взагалі не проникне в організм, або прояви хвороби будуть зовсім слабкі.

      Профілактичні щеплення дуже важливі як для дітей, так і для дорослих, цей захід є єдиним засобом профілактики хвороб, які не підлягають лікуванню або лікуються дуже важко (вірусний гепатит В, дифтерія, правець, кашлюк та ін.).

      Для маленької дитини профілактичні щеплення особливо важливі, оскільки її організм дуже уразливий перед різними інфекціями. Якщо мама була своєчасно імунізована або перехворіла будь-яким інфекційним захворюванням – то в перші місяці життя дитина захищена материнськими антитілами, але потім захист слабшає – і тут вже не обійтися без профілактичного щеплення. Згодом, немовля, що годується грудьми, постійно отримує додаткові антитіла з грудним молоком. Але такий імунітет носить тільки тимчасовий характер. Тому вакцинацію необхідно розпочинати з самого раннього віку відповідно до календаря щеплень.

      Перед тим, як зробити профілактичне щеплення, пацієнтові проводиться медогляд з термометрією для виключення гострого захворювання, з обов’язковою інформацією про можливі побічні ефекти і відміткою в амбулаторній карті про проведену бесіду сімейним лікарем (дільничним терапевтом /педіатром). Побічні ефекти властиві усім лікарським засобам, у тому числі і вакцинам. Але ризик отримати ускладнення від щеплення набагато менший, ніж ризик від наслідків інфекційної хвороби у нещеплених.

      Якщо у людини є протипоказання або нетипові реакції на попередні щеплення, то сімейний лікар складає індивідуальний графік проведення профілактичних щеплень даному пацієнту.

      На сьогодні зареєстровано чотири різні типи вакцин :

– які містять ослаблений живий мікроорганізм (наприклад вакцина проти

поліомієліту, кору, паротиту, краснухи, туберкульозу).

– які містять убитий мікроорганізм (наприклад вакцина проти коклюшу).

– які містять анатоксин що виділений бактерією або вірусом (наприклад проти дифтерії і правця – фактично анатоксини).

– біосинтетичні вакцини, що містять речовини, отримані генно-інженерними

методами, які викликають реакцію імунної системи (наприклад вакцина проти гепатиту B, гемофільної інфекції).

      Після проведення щеплення за пацієнтом встановлюється спостереження згідно термінів, вказаних в інструкції. Кожна людина повинна визначитися з вибором: хвороба з ускладненнями або можливість захистити життя шляхом вакцинації.

Міський позаштатний інфекціоніст УОЗ ММР                               В.В.Шкляров

error: Content is protected !!